2017-09-04

Зюськова Ніна Анатоліївна

Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України з легкої атлетики. Олімпійська чемпіонка (XXII Олімпійські ігри в Москві, 1980 р.) у естафеті 4×400 м, чемпіонка СРСР, призерка Кубка Світу.

Народилася 3 травня 1952 р. у селі Зажиточне Тельмановського району Донецької області.

Легкою атлетикою почала займатися в 16 років, коли поступила на навчання в професійно-технічне училище м. Маріуполя. Там її здатності помітив викладач фізичного виховання В.І.Лопатинець, який і став її першим тренером.

Уже на перших змаганнях Ніна показує відмінні результати і Лопатинець рекомендує її для вступу у Донецький технікум фізичної культури і спорту профтехосвіти, де Ніна отримує спеціальність викладача фізичного виховання і продовжує своє спортивне вдосконалення в групі тренера А.І.Сірого.

У 1970 р. Зюськова виконує норматив майстра спорту СРСР, виступаючи в багатоборстві та стрибках у висоту.

У 1971 р. Ніна пробує свої сили в бігу на 400 м і відразу ж потрапляє до збірної команди СРСР для участі в юніорському чемпіонаті Європи. У 1973 р. у складі радянської збірної стає співвласницею рекорду СРСР в естафеті 4х400 м. За наступні роки Ніна стає чемпіонкою СРСР, переможницею матчів СРСР-США, СРСР-НДР, Спартакіади народів СРСР.

У цей час її чоловіком і особистим тренером стає Віктор Володимирович Хейфец.

Зоряний час Ніни Зюськової настав у 1980 р. у Москві на ХХII Олімпійських іграх, де у складі збірної команди СРСР вона стає олімпійською чемпіонкою в естафетному бігу 4х400 м.

За виступ на Олімпійських іграх Ніні Анатоліївні присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР», вона нагороджена орденом «Знак Пошани».

У збірній команді СРСР Зюськова перебувала протягом 10 років.

Після закінчення спортивної кар’єри, з 1984 р. Ніна Анатоліївна перейшла на тренерську роботу.

За підготовку висококваліфікованих спортсменів у 2004 р. їй присвоєно звання «Заслужений тренер України».

Поділитись