Андрій Павелко, Максим Єфімов – про рішення CAS у «маріупольській справі»

19 лютого 2018 року Спортивний арбітражний суд Лозанни залишив без змін рішення Апеляційного комітету Федерації футболу України щодо так званої «маріупольської справи».

Нагадаємо, 11 вересня 2017 року на засіданні Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України ФК «Динамо» Київ (основній команді, U-21 та U-19) було зараховано технічні поразки 0:3 за неявку на матчі в Маріуполі, що мали відбутися в серпні 2017 року. Пізніше, 14 листопада, розглянувши матеріали справи, Апеляційний комітет ФФУ залишив у силі рішення КДК ФФУ. Проте незгодне з цим рішенням ФК «Динамо» 8 грудня подало позив до Спортивного арбітражного суду Лозанни.

Після того, як Лозанна оголосила свій вердикт, і в «маріупольській справі» поставлено крапку, свої думки висловили президент Федерації футболу України Андрій Павелко і голова Громадської спілки «Федерація футболу Донецької області» Максим Єфімов.

Президент Федерації футболу України Андрій Павелко:

«Найважливіше у вердикті CAS – це чіткий сигнал керівництву всіх вітчизняних клубів та їхнім меценатам, що їм забезпечено рівні можливості в чемпіонаті України. Жодна команда не матиме привілейованого становища, і, незважаючи на імена керівників, назви клубів чи їхні старі заслуги, ніхто не зможе диктувати свої умови іншим командам, керівництву УПЛ та ФФУ, порушуючи регламент змагань. Це стосується і Прем’єр-ліги, й інших ліг.

Такий сигнал є дуже важливим для всього українського футболу, особливо зараз, коли наш спорт і держава загалом переживають дуже складні часи. Футболістам, тренерам, менеджменту клубів потрібна впевненість у тому, що в Україні діють рівні конкурентні умови. Тільки так можна сконцентруватися на розвитку футболу, вдосконаленні гри та досягати успіху, виправдовуючи сподівання своїх уболівальників. Тому я пишаюся тим, що нам вдалося відстояти позицію контрольно-дисциплінарного комітету, апеляційного комітету та позицію федерації футболу загалом у Лозанні.

Закон один для всіх – на цьому я наголошував одразу, як тільки пролунали перші погрози щодо можливої неявки ФК «Динамо» (Київ) на матч до Маріуполя. Тоді ще можна було запобігти цій неприємній для всіх нас історії. Власне, коли ми привезли до Маріуполя в день запланованого поєдинку команду легенд (національну збірну України серед ветеранів), то всі могли переконатися в тому, наскільки це чудове, гостинне місто.

Маріуполь був добре підготовлений до матчу 7-го туру УПЛ, а вболівальники до останнього вірили, що на власні очі побачать гру легендарного клубу. Пізніше керівництво киян пішло на мирову та погодилося зіграти в Маріуполі. Але вже було пізно: своє слово щодо грубого порушення регламенту сказали КДК та Апеляційний комітет ФФУ. Ми не могли знехтувати рішеннями футбольних органів правосуддя, це створило б небезпечний прецедент, і завтра інші учасники УПЛ почали б відмовлятися їхати на гостьові матчі, аргументуючи це тим, що начебто отримали анонімний дзвінок про підготовку теракту в місті проведення поєдинку та мають деякі листи від правоохоронних органів.

ФФУ не мала на меті провести поєдинок в Маріуполі за всяку ціну. Ми підтримували й підтримуємо постійний і прямий зв’язок з усіма правоохоронними органами, і якби виникла реальна загроза життю чи здоров’ю вболівальників та футболістів, то матч не відбувся б.

Існує чітко прописана процедура оцінки безпеки організації поєдинків. Кожен окремий матч та підготовка до нього обговорюється на нараді за участі представників силових структур, які, в тому числі, ставлять свої підписи під відповідним актом. У випадку підготовки до проведення матчу в Маріуполі, враховуючи можливі ризики, було вирішено перед кожним матчем у цьому місті проводити два таких засідання — за три дні до матчу, та, як і в інших випадках, в день матчу. Тобто було сформовано два рівня безпеки. Якщо хоча б одна відповідальна особа не ставить свій підпис під одним з документів, матч не проводиться. Існував багаторівневий механізм контролю безпеки, який дозволяє на будь-якому етапі застосувати умовний «стоп-кран», якщо виникає реальна загроза для глядачів чи команд.

Власне, вже згаданий у вітчизняних ЗМІ лист одного з представників ФФУ, який був надісланий до СБУ ще в травні, тобто за три місяці до матчу, свідчить про те, що в даному випадку йшлося про заздалегідь сплановану акцію, а не про реальні побоювання щодо безпеки проведення матчів у Маріуполі. Це доводить і той факт, що керівництво ФК «Динамо» (Київ) так і не звернулося до дирекції УПЛ із проханням підтвердити наявність у Маріуполі форс-мажорних обставин, через які матч варто було б перенести.

У Лозанні для мене було важливо не допустити футбольного сепаратизму в нашій державі. Адже сьогодні хтось вирішив, що умовний кордон футбольної України проліг у Маріуполі, а завтра це може бути Краматорськ, Запоріжжя, Харків, Дніпро та інші міста. І це після того, як федерація доклала чимало зусиль, щоб повернути великий футбол, зокрема й офіційні міжнародні матчі, до Одеси, Харкова та Дніпра. Я не міг допустити, щоб хтось штучно вирізав із футбольної карти країни цілі міста й уболівальників, які там проживають.

У цій історії нарешті потрібно поставити крапку, проаналізувати всі помилки, зробити правильні висновки й, об’єднавшись, спрямувати спільні зусилля на розвиток українського футболу. Нам зараз дуже потрібні нові перемоги й нові трофеї вітчизняних клубів на міжнародній арені, але вони будуть недосяжні, якщо визначальними в українському футболі стануть особисті симпатії чи антипатії».

Голова Громадської спілки «Федерація футболу Донецької області» Максим Єфімов:

«Мені пощастило виступити свідком у Арбітражному суді з боку Федерації футболу України. І я повністю поділяю точку зору міжнародних юристів.

Особисті враження. Докотилися. У Лозанні два віце-президенти найбільшої української спортивної федерації виступають свідками, відстоюючи дві полюсні точки зору і на міжнародному рівні доводять один одному, а заодно і світовій громадськості – небезпечно або безпечно грати у футбол в УКРАЇНСЬКОМУ Маріуполі. Невже незрозуміло, наскільки боляче б’є по іміджу нашої країни той факт, що на українській території небезпечно? Де-факто сторона Суркіса півроку намагалася довести, що в українському Донбасі небезпечно навіть грати у футбол!

Питання безпеки – це питання репутації та іміджу регіону і країни! Плітки, які народжуються діями, подібними діям представників київського «Динамо», підривають репутацію Донеччини, де живуть 2 млн. людей. Вони щодня ходять на роботу, водять своїх дітей у садок і школу. Їм не небезпечно?! У нас працюють підприємства, борючись за кожне замовлення, щоб дати роботу сотням тисяч жителів Донеччини. А такі болючі репутаційні удари стають серйозною перешкодою для подальшого розвитку. Ми ж довели, що в українському Донбасі ситуація під контролем!».

За інформацією Федерації футболу України, Федерації футболу Донецької області

Поділитись