МОК солідарний з усіма спортсменами та всіма видами спорту
Міжнародний Олімпійський Комітет – це некомерційна організація, яка займається створенням кращого світу за допомогою спорту. Це досягається завдяки Олімпійським іграм, що є єдиною подією, об’єднуючою весь світ в дусі мирного змагання.
Як відзначає його головний операційний директор Лана Хаддад, МОК використовує свої доходи для підтримки довгострокового розвитку атлетів і спорту в усьому світі – від низів до вершини піраміди – і для блага всіх, хто займається спортом: дітей, атлетів-юніорів, початківців, аматорів, елітних спортсменів, професійних спортсменів та атлетів-паралімпійців. Усі вони так чи інакше виграють від цього.
Лана Хаддад розповіла, що вся структура олімпійського руху побудована на моделі солідарності в її найширшому сенсі і ґрунтується на розподілі доходів. 90% доходів МОК, 5 млрд доларів США на останній Олімпіаді або еквівалент 3,4 млн доларів США в день, перерозподіляються.
Ці інвестиції спрямовані на підтримку господарів Олімпійських ігор (2,5 мільярда доларів США на останній Олімпіаді), а також на розвиток атлетів та спорту на всіх рівнях по всьому світу. Завдяки своїй моделі МОК безпосередньо підтримує 40 олімпійських видів спорту та їх міжнародні федерації (МФ) та інші спортивні організації по всьому світу, а також 206 національних олімпійських комітетів (НОК), через які розподіляє гранти для команд та індивідуальні стипендії для спортсменів.
Тож не можна порівнювати олімпійську некомерційну модель солідарності з комерційною моделлю професійних ліг, розподіл доходів яких базується на максимізації прибутку і, як правило, приносить користь одному виду спорту в одній країні.
Уявіть собі, якби МОК повинен був організувати Олімпійські ігри за комерційною моделлю. Захід обмежився б тими видами спорту, які приносять найбільш значний дохід, і в ньому не брали б участі спортсмени, що представляють команди з 206 країн. Це були б не Олімпійські ігри, якими ми їх знаємо. Проте, саме величезний вибір видів спорту і глобальне походження спортсменів відрізняють Олімпійські ігри від інших заходів і роблять їх такими успішними. Олімпійські ігри – єдина подія, яка об’єднує весь світ у мирному змаганні.
Ця модель, яка є частиною ДНК Олімпійського руху, отримала чітке схвалення на Міжнародному форумі атлетів, що проходив у Лозанні в квітні минулого року.
МОК прагне підтримувати спортсменів, використовуючи існуючу систему, в міру своїх можливостей. Спортсмени лежать в основі всього, що робить МОК. Але спортсмени не працюють в МОК і не повинні розглядатися як працівники так само, як в професійних лігах. Тому нещодавні відновлені заклики до прямих виплат спортсменам викликають тривогу. Якщо МОК зробить так, це призведе до посилення нерівності й принесе користь меншому числу людей.
Некомерційна модель означає, що МОК не може сплачувати безпосередньо спортсменам. Але давайте уявімо, що МОК зміг би це зробити і мав проводити колективні переговори, щоб спортсмени отримали компенсацію від МОК за участь в Іграх. Це означало б розрахунок комерційної цінності кожного спортсмена, команди і виду спорту. Це була б не проста математика: МОК не міг би просто розділити X мільйонів доларів на 11000 спортсменів на літніх Олімпійських іграх і на 3000 спортсменів на зимових Олімпійських іграх. Візьмемо професійні ліги і клуби: цінність кожної команди і кожного спортсмена неоднакова, і всі вони отримують різні компенсації.
Раптом, спортсмени, які завоювали ліцензії на участь у Олімпійських іграх, боролися би з тими, хто ще не отримав такого права на участь; спортсмени, що змагаються в одному виді спорту, боролися б зі спортсменами, які представляють інший вид спорту; нинішні суперники боролися б з майбутніми і минулими поколіннями спортсменів. Якби деякі спортсмени отримували більше, інші отримували б менше.
Це зовсім не відповідає місії МОК і не відображає олімпійські цінності. Модель солідарності буде зламана. Більшість спортсменів не отримають користі.
Крім того, через відволікання коштів постраждають глобальні ініціативи з розвитку спорту, такі як Олімпійська збірна команда біженців МОК. Міжнародний олімпійський комітет не зможе забезпечувати нинішній рівень підтримки проведення Олімпійських ігор, які надають олімпійцям платформу для демонстрації своїх виступів перед глобальною аудиторією. Малоймовірно, що спортсмени зможуть скористатися такими ж базовими послугами, як безкоштовний транспорт, харчування, проживання та медичні послуги на Олімпійських іграх, і це лише деякі з них.
Найбільше постраждають спортсмени з країн, що розвиваються, і навіть багато хто з розвинених країн.
Тож, олімпійська модель розподілу доходів забезпечує вигоду всім олімпійським видам спорту і всім Олімпійським командам з усіх країн. Ось чому ми називаємо це моделлю солідарності і будемо продовжувати відстоювати її.
