Ольга Саладуха в Досі стала п’ятою з особистим рекордом сезону. Усі результати легкоатлетів Донеччини на чемпіонаті світу-2019

З 27 вересня по 6 жовтня в місті Доха (Катар) відбувся чемпіонат світу з легкої атлетики, де в складі збірної команди України виступили 5 спортсменів Донецької області.

При цьому єдиною, кому вдалося вийти у фінал, виявилася найбільш титулована представниця регіону – заслужений майстер спорту України, бронзова призерка Олімпійських ігор 2012 року, чемпіонка світу та Європи Ольга Саладуха, яка вже має ліцензію для участі в Іграх XXXII Олімпіади в столиці Японії Токіо.

У кваліфікації з потрійного стрибка Ольга продемонструвала результат 14,32 метрів. У фіналі перша ж її спроба прийшлась на позначку 14,52 м – це особистий рекорд атлетки в сезоні та загалом за останні 4 роки, що в підсумку дозволило Саладусі посісти 5 місце та стати першою в Досі серед європейок. «Золото» чемпіонату світу-2019 здобула представниця Венесуели Юлімар Рохас (15,37 м), «срібло» – Шаніка Рікеттс із Ямайки (14,92 м), «бронзу» – олімпійська чемпіонка Ріо-2016 Катрін Ібаргуен із Колумбії (14,73 м).

«Сезон був довгий, із перервою, – говорить у коментарі для прес-служби федерації легкої атлетики України Ольга Саладуха. – Взагалі було цікаво, як він закінчиться, адже тренувалася не так, як завжди: не на зборах, а після роботи (Ольга є депутатом Верховної Ради VIII скликання – прим.), коли вдавалося, а це і о десятій, і об одинадцятій вечора. 14,52 метри і п’яте місце – це гідний результат. Звісно, кожний солдат мріє стати генералом, і я теж. Друге-третє місце було б ідеально, оскільки Юлімар Рохас на сьогодні непереможна. Але радує те, що до Токіо можна сміливо готуватися і боротися на рівних. А також те, що з європейок сьогодні я була першою».

Ще одна представниця Донецької області в потрійному стрибку Анна Красуцька не змогла показати в кваліфікації гідний результат, щоб претендувати на потрапляння до фіналу.

«Мені немає виправдання, адже те, що я показала, навіть результатом назвати не можна, – говорить Анна Красуцька. – По бігу ніби все добре було, хоч і трішки важкувато, а до стрибка є багато питань. Все ніби відключалося і голова переставала працювати. Після першої спроби хотіла додати, та замість того, щоб розслабитися, почала затискатися. Потрібно вміти приводити думки до ладу і показувати результат, до якого готуюсь».

У змаганнях з бігу 200 метрів серед чоловіків повторив свій кращий час сезону – 20,36 секунд – майстер спорту України міжнародного класу Сергій Смелик (при тому, що його особистий рекорд на дистанції складає 20,30 с). Цей результат дозволив Сергію пройти до півфіналу, проте там покращити його не вдалося – 20,55 с і лише сьоме місце у своєму забігу.

«Доріжка дає своє. Коли біжиш по другій, втрачаєш приблизно по дві десятих, – говорить у коментарі для прес-служби федерації легкої атлетики України Сергій Смелик. – По третій доріжці не стартував швейцарець Алекс Вілсон, а я хотів за нього зачепитися і бігти далі. В принципі, я розбігся, але переді мною були Раміль Гулієв і Адам Джемілі, хлопці прудкі, відразу накинули швидкості. Завданням було не затиснутися на віражі, лишити трішки сил на пряму. Результат 20,55 – це мій особистий рекорд по другій доріжці, чому я дуже радий. Я ніколи не бігав по ній швидше».

Переможець II Європейських ігор Олексій Поздняков також не зміг потрапити до фіналу в складі змішаної естафети 4х400 м – цю дисципліну вперше включили до програми чемпіонату світу. Він, Данило Даниленко, Тетяна Мельник та Катерина Климюк показали лише 13-й підсумковий результат – 3:17,50 хвилини (у Мінську рекордним для українців був час 3:16,65).

«Доріжка чудова, біглося дуже класно, – говорить Олексій Поздняков. – Намагався показати свій кращий результат, якнайшвидше набігти. Трішки не вистачило в кінці, не дістав французів».

Не змогла продемонструвати свої кращі здібності та вийти у фінал в Досі й представниця Донеччини в метанні диску, учасниця Олімпійських ігор 2004, 2008, 2012 та 2016 років Наталя Семенова.

«Я розуміла, що кваліфікаційні 63 – це серйозні метри, та в душі все одно сподівалася, що метну 60 або й далі, тим більше такий результат цього року у мене вже був. Тоді, можливо, був би шанс і за фінал зачепитися, – говорить Наталя Семенова. – Я їхала з метою показати, що після майже дворічної перерви, пов’язаної з народженням дитини, дійсно повернулася і буду готуватися на наступний, дуже важливий олімпійський сезон. Перш за все, потрібно відшліфовувати техніку. Я саме за цими показниками програю, не за силовими. Мені ще потрібно зробити більше тренувань, більше пометати. Потрібно більше практики для того, щоб відчувати себе впевненіше, оскільки одна спроба виходить так, інша – інакше».

Поділитись