«Результат є породженням системи тренувань». Поради юним скелелазам від чемпіона Даниїла Болдирєва

22-25 березня в Одесі пройшов чемпіонат України зі скелелазіння в дисциплінах швидкість та складність, який зібрав більш ніж 80 представників 10 областей країни.

Великий досвід здобули юні спортсмени Донеччини. Окрім безпосередньої участі в дисциплінах змагань, вони отримали корисні поради від найбільш титулованого скелелаза-вихідця з Донецької області Даниїла Болдирєва – заслуженого майстра спорту, чемпіона світу 2014 року, переможця Кубку світу 2014 року, світового рекордсмена у дисципліні «швидкість», срібного призера Всесвітніх ігор-2017. Даниїл народився в Донецьку, проте через військові дії в 2014 році вимушений був покинути рідній край та з 2015-го представляє Одеську область. На минулому чемпіонаті України він вкотре довів, що в швидкісному скелелазінні йому немає рівних.

«Найголовніше – це систематичні тренування. Протягом річного циклу потрібно розуміти, до якого старту ви готуєтеся – чи то основного (змагальний період), чи то проміжного (передзмагальний період). Надзвичайно важливим є і базовий період, де необхідно робити різнобічну роботу на загальну і силову витривалість. Виконуючи великі обсяги тренувань (тобто велику кількість повторень), ваш поріг втоми буде підвищуватися, м’язи насичуватися глікогеном. Не варто нехтувати ретельною розминкою, а також заминкою.

У Європі я проводжу семінари, майстер-класи, і виявив, що там не вміють бігати кроси. Мовляв, ми – скелелази. Я ж упевнений, що кроси є основою основ, разом із віджиманнями, підтягуваннями. Адже це фундамент, який повинен вас створити, як спортсмена, перед тим, як ви почнете робити спеціальну підготовку. До того ж, кроси, басейн, велосипед – це розвиток серцево-судинної системи.

У передзмагальний період, за 3-4 місяці до основних змагань, акцент потрібно робити на техніко-тактичні тренування. Це – більш складні траси, спаринг-забіги на час, на техніку. Повинні бути задіяні групи м’язів, які потрібні саме в скелелазінні (м’язи кора, верхній плечовий пояс, ноги), потрібно розвивати баланс, гнучкість.

Вважаю, для скелелаза важко виступати однаково добре в трьох дисциплінах – «швидкість», «складність» і «боулдерінг». Хтось каже, що їх можна поєднувати, але професійні тренери та спортсмени впевнені, що це три різних види. Моя думка: бути в п’ятірці кращих всюди одночасно неможливо. Тому варто обрати той вид, який буде ударним, а інші підтягувати. Для вас, молодих спортсменів, це простіше, тому що поки не сформувалася статура. Наприклад, я робив дуже багато «вибухової» роботи, тому в мене вже є певний м’язовий каркас, який я просто так не скину, щоб полізти в «складність». Крім того, «складність» – це циклічна робота, там окислюються м’язи, треба дихати, більш працювати на витривалість. З огляду на те, що я зміцнюю кисть, баланс, силові якості, і те, що у мене є вибухова сила, відносна сила, особисто мені легше лізти в «боулдерінг».

Гіпотетично річний план завжди варіюється для кожного спортсмена індивідуально. Але фундаментально ви повинні для себе розуміти, що для підготовки до певних змагань, які відбудуться в певний час, необхідно провести певну послідовну підготовку. Не може такого бути, що спортсмен прийшов на тренування і сказав собі – сьогодні хочу це.

Можна тренуватися багато, і можна тренуватися ефективно. Звичайно, є місце виснажливим тренуванням, але вони мають бути грамотними. Не повинно бути так – прийшов, 4 години лазив аби які траси. На чільне місце для себе треба ставити ефективність і біомеханіку, тренуючись помірно. Наприклад, набагато корисніше буде зробити 20 разів віджимань правильно, ніж 50 разів аби як.

Результат – породження системи тренувань. У всьому. Потрібно вставати, лягати, їсти в певний час, тренуватися в певний час. Немає системи – не буде результату, якими талановитими ви б не були».

Поділитись