Хокейний клуб «Донбас» – чемпіон України сезону 2017/2018. Слово переможцям

28 березня на дружківській арені «Альтаїр» відбувся заключний матч фіналу плей-офф Української хокейної ліги сезону 2017/2018 між «Донбасом» і «Кременчуком», у якому донеччани здобули перемогу з рахунком 3:0, закинувши по шайбі в кожному періоді. Таким чином, донецька команда втретє поспіль та вшосте за всю історію стала володарем золотих медалей.

Своїми емоціями від національного тріумфу поділилися керівництво, тренерський склад і гравці.

Борис Колесніков, президент ХК «Донбас»

«Чемпіонат був дуже складний. Незважаючи на відносно молодий склад після минулого сезону, три команди – «Кременчук», «Білий Барс» і «Донбас» – дійсно боролися за «золото» до останнього моменту. Харківське «Динамо» теж добре виступило, у них не було просто часу на підготовку. Я вважаю, що молода команда «Галицькі Леви» зі Львівської області – це відкриття чемпіонату. А броварські «Вовки» дуже пізно заявилися. Думаю, наступний сезон буде ще цікавішим, а ми готуватимемося до Континентального кубку.

У нас дилема – нам потрібно запрошувати гравців, які зможуть чинити серйозний опір у європейських кубках, з іншого боку, чемпіонат не дозволяє скласти конкуренцію. Я сподіваюся, що в наступному чемпіонаті ми побачимо від шести до восьми команд. Херсонський «Дніпро» оголосив, що братиме участь. Знаю, що ведеться величезна робота щодо відновлення київського «Сокола».

Ми будемо битися за «золото», ми завжди билися за «золото». З 2010 року «Донбас» брав участь у шести чемпіонатах, і всі шість виграв. Двічі – у «Сокола». А для нас чим сильніший суперник – тим краще.

Величезне спасибі уболівальникам – багато людей приїжджали з Донецька, з міст області, які перебувають на непідконтрольних територіях. Звичайно, ми мріємо виграти чемпіонат України в Палаці спорту «Дружба» в українському Донецьку. Це головна мрія, все інше не має значення».

Сергій Вітер, головний тренер ХК «Донбас»

«Хороший матч вийшов і взагалі хороша серія. «Кременчук» дав нам бій, але ми впоралися. Програли одну гру на виїзді, хотіли там все закінчити, зате сьогодні вийшло таке свято. У кожному матчі є моменти, коли всередині починаєш хвилюватися, але доводиться себе стримувати, щоб не вплинути на хлопців.

Найскладнішим стало те, що в цьому році дуже багато нових гравців, потрібно було згуртуватися. У нас це вийшло. Я можу сказати, що були дуже важкі дні, коли хлопцям доводилося, скажу по-простому, «гарувати». Але вони витримали, і в цілому сезон вийшов вдалим.

Я би не хотів виділяти когось одного, тому що працювала вся команда. Я вдячний гравцям, які залишилися поза заявкою заради команди. Зрозуміло було, що не всі зможуть вийти на лід. Чудово, що до фіналу команда підійшла без травм, і після цієї гри травм теж немає. Значить нами, тренерами, все було правильно зроблено. Далі відпочинемо трохи, і знову працювати».

Ігор Кугут, асистент головного тренера (у минулому сезоні захисник) ХК «Донбас»

«Перемога нам дісталася важко, як і в інших іграх фіналу. Хлопці молодці – билися, лягали під шайбу. Хочу сказати їм велике спасибі. І дякую вболівальникам, рідним і близьким за підтримку, яка допомогла досягти цієї перемоги.

Після фінальної сирени емоції завжди одні – радість. Вона триває кілька хвилин, але це відчуття варто того, щоб йти до нього весь сезон.

Коли кубок піднімаєш над головою, немає особливої ​​різниці – тренер ти або гравець. Різниця є під час матчу, коли знаєш, що можеш підказати щось команді, але допомогти на льоду не можеш нічим. Якщо чесно, кожну гру є бажання вийти на лід і допомогти команді як гравець (сміється). Особливо в перших іграх було важко перебудуватися, але з часом все-таки звикаєш».

Віктор Захаров, капітан команди

«Це був хороший, важкий матч. Завдання було якомога швидше виграти 4 матчі. На виїзді одну гру програли, тому готувалися, не хотіли відкладати серію на «пізніше». Уся гра була хвилююча, не кожен день такі поєдинки вирішальні, але всі хлопці молодці, впоралися.

Третій сезон поспіль на церемонію виходжу з прапором України. Цей прапор у нас з 2016-го року. Коли команда відродилася, мені прийшла в голову ідея зробити цей прапор. Він висить у нас в роздягальні на видному місці. У такі моменти, коли виграємо чемпіонат, я обов’язково його беру із собою».

Віталій Лялька, найцінніший гравець плей-офф, автор найбільш тривалої результативної серії в рамках УХЛ

«Ця гра була найважчою, до цього матчі проходили легше. Дякую тренеру, який дуже допомагав нам у психологічному плані, що дозволяло йти вперед і не озиратися. Тренерський штаб, команда, керівництво – ми всі об’єдналися, щоб домогтися поставленої мети.

Сьогодні сподобалася самовіддача команди в першу чергу. Що пацани билися, незважаючи на травми. Виходили і працювали, лягали під шайбу – це найкрутіше, що є взагалі в хокеї, за це і любимо цю гру.

Звичайно я радий, що мене вибрали MVP, але все, що я забив або віддав, – це все завдяки моїм напарникам по ланці, по команді. Вони виконали багато роботи, за що їм велике спасибі.

Для мене «Донбас» – це в першу чергу сім’я. Велика сім’я, яка існує не перший рік, і думаю, не останній – з кожним наступним роком, упевнений, клуб продовжить відродження і вийде на дуже пристойний рівень».

Євген Бруль, тренер воротарів ХК «Донбас»

«Емоції зараз, після перемоги, зашкалюють, їх не передати словами. Перше чемпіонство, друге або третє – неважливо, головне виграти золоті медалі, підняти над головою кубок, а це завжди яскраві емоції.

Наша сьогоднішня перемога – плід роботи всього клубу, не тільки воротарів, польових гравців і тренерського штабу. Ті люди, які залишаються за кадром, теж доклали руку до нашої перемоги. Спасибі уболівальникам нашого клубу, які завжди вірять в нас, підтримують і надають сил і мотивації.

Для воротаря найголовніше – зіграти надійно, навіть якщо кіпер не зіграв на «нуль», але виручив і команда перемогла – це приємно і почесно. Шатаут, «сухар» – це додатковий привід для радості, але бувають матчі, переможні матчі, коли пропускаєш шайбу в кінцівці. Такі моменти не затьмарюють радість від перемоги, просто дають знати, над чим в подальшому потрібно працювати.

Мені приємно, що в чемпіонському матчі, у стартовому матчі фіналу команда змогла виграти «всуху». Повторюся – найголовніше, що ми перемогли і завоювали кубок».

Богдан Дьяченко, голкіпер донеччан

«В останній грі нам десь пощастило – у «Кременчука» були можливості забити, але в цілому хлопці – красені. Коли команда грає «на нуль», це в першу чергу результат роботи команди.

У порівнянні з минулим сезоном відчуваю велику втому, в останніх матчах стає важче працювати, концентруватися, тому на вирішальній стадії всім дійсно доводиться працювати на межі. Але і радощів у результаті набагато більше.

Спасибі нашим уболівальникам, їх підтримка нам завжди важлива і потрібна. Завдяки ним було набагато легше в Кременчуці. Вони нас дуже підтримують і надають нових сил під час матчів».

За матеріалами прес-служби ХК «Донбас»

Поділитись